Головна | форум | посилання
  


 
  користувач

пароль


реєстрація
запам'ятати
( нагадати пароль )
Головна arrow Навчання arrow Вчительська вежа arrow Навчання, програми, методички arrow Методичні рекомендації arrow Українська література arrow Програма  спецкурсу „Українська постмодерна література” 10-11 (11-12) класи

Програма  спецкурсу „Українська постмодерна література” 10-11 (11-12) класи 
| "trident" [приватне]
ЖахливоПоганоЗадовільноДобреСупер Рейтинг:  / 77

Галина Бійчук,
к.п.н., старший науковий співробітник
лабораторії мовної та літературної освіти
Інституту педагогіки АПН України

Зміст

  1. Вступ
  2. Пояснювальна записка
  3. Програма 10 (11) клас. «Українська постмодерна поезія»
  4. Програма 11 (12) клас. «Українська постмодерна проза»
  5. Календарно-тематичний план
  6. Тематика завдань для самостійної та практичної роботи

Вступ

Новий повів у мистецтві принесло ХХ століття. Змінився характер розвитку літературного процесу, з’явилася нова генерація літераторів, яка намагалася вивести мистецтво за межі політики, ідеологічних й адміністративних втручань у літературу. „Одне слово, політика виснажувала до естетичного безсилля великі таланти... Ми повинні увійти в ХХІ століття очищеними від більшовицької скверни і пройти неминучий шлях європеїзації національної літератури, і творча молодь бунтує”,— зазначає Микола Жулинський у статті „Українська література на межі тисячоліть” (Жулинський Микола. Подих третього тисячоліття. – Луцьк, Терен, 2000).
Нинішній учень живе в зовсім інших конкретно-історичних умовах — у постмодерному суспільстві. Демократизація всіх сфер життя, політичний плюралізм, установлення ринкових взаємовідносин створюють такі конкрет­но-історичні умови, в яких добре почуватимуться люди активні, підприємливі, творчі, здатні досягати поставлених цілей.
Поглиблене вивчення тенденцій розвитку української літератури кінця ХХ— початку ХХІ століття, постмодернізму як основного напряму її постмодерної поезії та прози сприятиме глибокій та ґрунтовній літературній підготовці старшокласників.

нагору

 

Пояснювальна записка

Відповідно до „Державного стандарту базової і повної середньої освіти” предмет „українська література” у нинішній загальноосвітній системі набуває особливої актуальності...
Водночас державною програмою з української літератури відповідно до ”Державного стандарту...” передбачено „формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці; матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в суспільс­тво на різних рівнях; здатним до навчання упродовж життя”1.
З метою реалізації цього завдання в школах уводяться спецкурси, факультативи, курси за вибором. Запропонована програма спецкурсу „Українська постмодерна література” поглибить знання про літературний напрям постмодернізм та його особливості в українській літературі.
Програма спецкурсу призначена для учнів 10 — 11 (11—12) класів загальноосвітніх шкіл та навчальних закладів нового типу. Розрахована на 34 години.
Цей курс дасть змогу краще зрозуміти роль та місце української літератури у загальному світовому контексті; сформує читацькі компетентності аналізу постмодерних поетичних та прозових текстів, ознайомить із філософсько-теоретичними основами постмодернізму та мистецтвом цього напряму.

Завдання спецкурсу:

Поглибити знання

  • про явище постмодернізму та причини його появи в літературі;
  • своєрідність ознак постмодернізму як творчого напряму;

Формувати читацькі компетентності

  • аналізувати постмодерні поетичні та прозові тексти, порівнювати їх із творами різних жанрів письменників-класиків;
  • послуговуватися філософськими та літературознавчими термінами;
  • творчо-пошукові навички;
  • комунікативні вміння — висловлювати власне бачення, порушених у постмодерних творах проблем;
  • складати поетичні тексти;
  • використовувати міжпредметні зв’язки (опора на знання, отримані на уроках образотворчого мистецтва, музики, історії, зарубіжної літератури тощо).

Спонукати (учителя й учнів)

  • до читання творів сучасних авторів; філософських, психолого-педагогічних та літературознавчих праць.

Пропонована програма містить календарне та календарно-тематичне планування; вимоги до знань і вмінь; випереджувальні завдання, що дасть можливість використовувати технології особистісно-зорієнтованого навчання; словник термінів; додаток „На твою книжкову полицю”.
Оцінювання набутих знань і вмінь здійснюється тематично. Разом із використанням традиційних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів можна використовувати й альтернативні підходи, які б забезпечували досягнення якісних результатів.
Програма може бути одночасно і календарним планом.

нагору

 

ПРОГРАМА
10 (11) клас
УКРАЇНСЬКА ПОСТМОДЕРНА ПОЕЗІЯ (34 ГОДИНИ)

Вступ (6 год)
Тенденція розвитку української літератури наприкінці ХХ — початку ХХІ століття

  1. Історичні передумови. Зміна характеру розвитку літературного процесу. Пошук мовних естетичних способів моделювання й зображення дійсності (1 год)
  2. Типи дискурсів у сучасній українській літературі (модерний, неомодерний, заповідально-селянський, постмодерний) (1 год).

Постмодернізм як мистецько-культурний феномен кінця ХХ - початку ХХІ століття

  1. Причини виникнення постмодернізму (продукт постіндустріальної “постчорнобильської” епохи). Онтологічний, гносеологічний та естетичний вияви постмодерну.
    Роль у становленні і поширенні постмодернізму концепції філософів Мішеля Фуко, Жака Дерріда, Ролана Барта, Юлії Крістєвої, Мерло Понті, Мартіна Гайдегера літературознавців Тамари Гундорової, Соломії Павличко, С.Квіта та інших. (1 год).
  2. Національна своєрідність творів мистецтва, її вияв у постмодерністському творі (мова — як первинна семіотична система, використання в тексті реконструйованих цитацій із національної культури; увага до проблем, що важливі для країни, яку представляє певна література, національний склад мислення та тип гумору).Аналіз зразків текстів (1 год).
  3. Особливості українського постмодернізму, його спрямування проти негативних явищ в українській культурі та політиці („Вияв глибокого патріотизму” (Б. Рубчак).
    Літературні угрупування та об’єднання, їх лідери : Національна спілка письменників, АУП ( Асоціація українських письменників), асоціація „Нова література”; „Бу-Ба-Бу”, „Нова дегенерація”, „Пропала грамота”, „Західний вітер”, „ЛуГоСад”, „500”, „Червона фіра”) (1 год).
  4. Тематичне оцінювання. Літературний диктант. Тести. Творча робота.
    Я даю власну оцінку дискусії між молодим і старшим поколінням письменників (1 год). 

Цілевизначення

Знати:

  • історичні передумови, які вплинули на зміни характеру розвитку літературного процесу;
  • типи дискурсів у сучасній українській літературі, їх особливості;
  • причини виникнення постмодернізму;
  • значення термінів: дискурс, постмодернізм, модернізм, неомодернізм деконстукція пост структуралізм, інтертекст, онтологія, гносеологія, концепція;
  • філософські концепції, їх роль у становленні та поширенні постмодернізму;
  • національну своєрідність творів мистецтв постмодернізму;
  • особливості українського постмодернізму;
  • літературні угрупування та об’єднання українських письменників, їх лідерів.

Вміти:

  • характеризувати історичні передумови;
  • зміни характеру розвитку літературного процесу;
  • визначати особливості модерного, неомодерного, заповідально-селянського та постмодерного дискурсів;
  • аналізувати основні ознаки постмодернізму;
  • послуговуватися при характеристиці постмодернізму філософськими концепціями Мішеля Фуко, Жака Дерріда, Ролана Барта, Юлії Крістевої, Мерло Понті, Мартіна Гайдегера тощо та літературознавців Тамари Гундорової, Соломії Павличко, С.Квіта;
  • осмислити матеріал теми і визначати національну своєрідність постмодерністського твору;
  • дати оцінку літературній дискусії між молодшим та старшим поколіннями — представниками різних літературних об’єднань та угрупувань, дати власну оцінку їй;
  • оперувати значенням термінів: постмодернізм, деконстукція , дискурс, онтологія, концепція, гносеологія.

 

УКРАЇНСЬКА ПОСТМОДЕРНА ПОЕЗІЯ (28 годин)

Юрій Андрухович. Збірки „Небо і площі”, „Передмістя”, „Екзотичні птахи і рослини”, „Пісні для мертвого півня”. Цикли „Листи в Україну”, „Індія”(8 год)

  1. Шлях Юрія Андруховича у літературу.
    Літературне угрупування „Бу-Ба-Бу”, його засновники. Новий різновид поезії — поетичне шоу. Архетип ліричного героя у творчості бубабістів.
    Поетичний дебют Юрія Андруховича. Збірка „Небо і площі”. Елегійно-класичистичний характер збірки „Середмістя”. (1 год).
  2. Збірка „Екзотичні птахи і рослини”. „Пісня мандрівного спудея” — ключ до розуміння творчого кредо автора .Діалог епох:українське бароко постмодернеі необароко в поезіях Ю. Андруховича.
    Цикл „Три балади”. Балада „Нашіптування з віків” — осягнення майбутнього через досвід минулого. Роль риторичного запитання. (1 год).
  3. Ідея карнавального „ світу навиворіт” у сполученні культурних кодів різних епох, реальних осіб і вигаданих героїв — вірші „Ієронім Бош ХХ”, ліричний цикл „Цирк Ваґабундо”, „Ярмаркові патрати”, „Павло Мацапура, злочинець”, „Ваня Каїн”, „Самійло Немирич, авантурник...”; поетичний текст „Нарбутове „А”1917.” (1 год).
  4. Ліричний цикл „Цирк Ваґабундо” — зразок зіткнень „високого й низького”. Алегоричні образи, їх роль, засоби творення (метафора, ґротескне порівняння, повторення О). Рекламно-зазивальний стиль поезій (1 год).
  5. Цикл „Кримінальні сонети”. Погляд на повсякденну дійсність як театр абсурду, епатажність; уживання жаргонної лексики, евфемізмів у сонетах „Ніжність”, „Азарт”, „Життєпис”, „Мафія”.
    Поєднання патетики з іронією, нахил до стилізаторства, заміна „ліричного героя” щоразу новою маскою. (1 год).
  6. Збірка „Пісні для мертвого півня”. Таємниця назви збірки і назв віршів. Образ півня („... цей образ для мене — щось, що сповнене розпачу, безнадії. І в той же час півень — це бійцівські якості...”( Автор).
    Вірш „Without You” („Без тебе”). Проблема самотності (інтимної і соціальної) людини у світі, заповненому інформаційними випусками („Радіо, телебачення, преса”). Душевний стан ліричного героя.
    Картини дійсності, зображені в інших текстах збірки. Бартова модель читання тексту ( автор-текст-читач).
    Оцінка критикою збірки „Мертвий півень” ( збірка „продовження стилю фундаторів європейського авангарду на початку ХХ століття”(Ярослав Голобородько).
    Юрій Андрухович — перекладач американської поезії 50-60-х років ХХ столітт та німецької літератури .
    Силабо-тонічна система віршування, верлібр, вірші-сонети у поетичних текстах Юрія Андруховича. (1 год).
  7. Практичне заняття — удосконалення навичок із версифікації. (2 год).

Цілевизначення

Знати:

  • представників літературного угрупування „Бу-Ба-Бу”;
  • основні факти з життя Юрія Андруховича;
  • назви поетичних збірок;
  • особливості постмодерних поетичних циклів із збірки „Екзотичні птахи і рослини”, „Три балади”, „Цирк Ваґабундо”, ”Кримінальні сонети”;
  • ознаки постмодернізму в поезії Юрія Андруховича;
  • особливості Бартової моделі читання тексту ( автор-текст-читач);
  • особливості версифікації, верлібру, віршів-сонетів;
  • два-три вірші напам’ять.

Уміти:

  • аналізувати постмодерні тексти Андруховича;
  • бачити реальних осіб і вигаданих героїв;
  • сприймати дійсність як театр абсурду, епатажність;
  • обґрунтовувати доцільність поєднання патетики з іронією;
  • порівнювати художні тексти Юрія Андруховича з текстами зарубіжних авторів, вивченими на уроках зарубіжної літератури;
  • відстоювати власне світобачення щодо постмодерної літератури;
  • уміти послуговуватися основними літературознавчими поняттями для повноцінного аналізу модерних та постмодерних текстів Юрія Андруховича.

Олександр Ірванець. Поетична збірка „Любіть!..” (4 год)

  1. Життєвий шлях письменника. Олександр Ірванець — поет, прозаїк, драматург, перекладач. (Починав із соцреалізму).
    Особливості компонування збірки „Любіть!..” . Ранні вірші про девальвацію мрій („Пейзаж з вікна казарми”, „О-ля-ля!” — сказав Рембо...”).
    Метафізичні тексти „Мій хрест”, „Переночуй мене, вишневий саде”, „Короткий вірш про кінець світу”. (1 год).
  2. Еротичні вірші, присвячені жінкам. Актуальність поезії „Лоліта”.
    Політична іронія Олександра Ірванця. Вірш „Любіть!..” і поезія В.Сосюри „Любіть Україну”;”Інфінітив”,”Еіnе kleine Nachmusik”,”Вірш до рідної мови”
    Олександр Ірванець — „поет абсолютного слуху”. Гра слів, звуків і співзвуч. Приналежність поезії до карнавально-провокаційної течії постмодерністського дискурсу (1 год).
  3. Практикум із теорії віршування. (1 год).
  4. Удосконалення навичок із виразного читання. Конкурс читців (1 год).

Цілевизначення

Знати:

  • найцікавіші факти з біографії поета;
  • життєву позицію;
  • 4-5 назв поезій;
  • тематику віршів;
  • особливості карнавально-провокаційної течії постмодерністського дискурс;
  • індивідуальний стиль автора, жанр – політична іронія.

Вміти:

  • бачити гру слів, звуків, співзвуч;
  • визначати основні ознаки постмодерної поезії;
  • обґрунтовувати, чому Олександр Ірванець „поет абсолютного слуху”;
  • увідомлювати масову сміхову реакцію автора на катаклізми системи;
  • скласти постмодерний поетичний текст із розрізнених цитат, фраз;
  • порівнювати поетичні твори, які належать до різних літературних напрямів;
  • переосмислювати власну життєву позицію.

 

Віктор Неборак. Збірки поезій „Бурштиновий час”, ”Літаюча голова”, ”Аlter Ego”.(6год)

  1. Шлях у літературу Віктора Неборака — „прокуратора” „Бу-Ба-Бу”. Творче кредо письменника.
    Два есеї. „Мова і поетичне покоління (міркування дилетанта)”, „Поезія фіксує слово”. Складання плану і тез. (1 год).
  2. Мотиви тексту „Бубон ( сонет, виголошений літаючою Головою)”... губами дивиться доБА... росте поезія з горБА в горбі з грошима боротьБА), „Монолог з псячого приводу”, ”Пісенька про пана базя”.
  3. Феномен нового героя-маски в тексті „Лист”. Позиція очікування у вірші „Листи, знайдені у пляшці з-під львівського пива”. Метафора блазня у текстах Неборака „Роздум бігу”, „Love Story” (мелодрама з п’яти сонетів) (1 год).
  4. Своєрідність текстів „В очікуванні Орисі”, „Три елегії” (Ув’язнений Дон Жуан). Актуальність тексту „Ще один лист” (в Україну — з півдня). Філософська проблема „Бог — Всесвіт — Людина”. Екзистенціалізм творчості Віктора Неборака.
  5. Повторення та систематизація вивченого про літературне угрупування „Бу-Ба-Бу”, його представників та їх творчий доробок (1 год).
  6. Складання проект літературно-музичної композиції „Поезія Юрія Андруховича, Олександра Ірванця, Віктора Неборака та українська рок-музика” (1год).
  7. Тематичне оцінювання. Поетична творчість Юрія Андруховича, Олександра Ірванця, Віктора Неборака (1 год).
  8. Презентація проекту літературно-музичної композиції „Поезія Юрія Андруховича, Олександра Ірванця, Віктора Неборака та українська рок-музика” (на засіданні „Літературної світлиці”). (1 год).

Цілевизначення

Знати:

  • найважливіші епізоди з життя письменника;
  • творче кредо поета;
  • 2-3 назви віршів;
  • особливості постмодерних поетичних текстів;
  • метафоричний образ „блазня”;
  • риси екзистенціалізму.

Вміти:

  • оперувати фактами із життя письменника;
  • аналізувати постмодерні поетичні тексти;
  • розкрити метафоричний образ „блазня”;
  • обґрунтувати філософську проблему „Бог — Всесвіт — Людина”;
  • читати поетичні тексти, давати їм власну оцінку,самооцінку.

Поезія Оксани Забужко. Збірки „Травневий іній”, „Диригент останньої свічки”, „Апостол”, „Новий закон Архімеда : Вибрані вірші 1980-1998” (оглядово) (1 год)

  1. Життєвий і творчий шлях письменниці. Поетичний доробок. Вірші „Прощання між зірок”, „Поскриптум”, ”Дорогою до дому”. Традиції і новаторство в поетичних текстах.
  2. Вірш „Попелюшка”, його актуальність. Постановка поезій „Попелюшка” і „Пані Мержинська” нью-йоркською групою Yara Arts Group. Моноопера В.Балея „Клітемнестра” на текст (англійський переклад) Оксани Забужко. Переклади поетичних текстів європейськими мовами.

Цілевизначення

Знати:

  • поетичний доробок Оксани Забужко;
  • назви збірок і 2-3 віршів;
  • особливості поетичних текстів;
  • поетичні тексти, перекладені англійською мовою.

Вміти:

  • дати свою оцінку поетичним текстам;
  • інтерпретувати їх зміст;
  • довести, що у поетичних текстах поєднано традиційне та постмодерне;
  • 1-2 поетичні тексти читати напам’ять (українською та англійською мавами)
  • аналізувати жіночі тексти,,висловлювати власне судження і міркування.

Степан Процюк. Збірки „На вістрі двох правд”, „Аналогетика на світанку”.
Степан Процюк — представник нової дегенерації. Філософія бунту у віршах, намагання ліричного героя втекти від світу Абсурду і Хаосу („ми — діти здеградованої країни і здеградованого часу” ( із Маніфесту угрупування) ”Знаю”, ”Коли тікає щастя із анкет...” Проблематика інших поезій із збірок Риси авангардизму(1 год)

Цілевизначення

Знати:

  • представників угрупування;
  • зміст Маніфесту „Нової дегенерації”;
  • особливості українського авангардизму 20-х років ХХ століття;
  • що таке епатаж, поетична самоіронія, сарказм;
  • напам’ять 2-3 поезії Степана Процюка.

Вміти:

  • обґрунтовувати правомірність бунту „Нової дегенерації” проти свідомості колоніальної людини;
  • послуговуватися поняттями „епатаж”, „поетична самоіронія”, „сарказм”, аналізуючи поетичні тексти Степана Процюка;
  • виразно читати поезії.

Поетичні доробки Сергія Жадана та Ростислава Мельниківа (1 год)

  1. Сергій Жадан та Ростислав Мельників — представники творчого угрупування „Червона Фіра”. Збірки Сергія Жадана „Рожевий дегенерат”, „Генерал Юда”, „Цитатник”, „Балади про війну та відбудову”. Епатажні та пародійні тексти ”Червень дозрівав” , „ПТУ”, „Волога і різка, мов контури дерев...”.
  2. Віршові тексти Ростислава Мельниківа „Аристократи божевілля”, „Місяць шпилить”, „Останні дощі”. Маска ліричного героя. Гра зі словом, опис гротескних ситуацій у текстах.

Цілевизначення

Знати:

  • чиїми спадкоємцями задекларували себе Сергій Жадан та Ростислав Мельників;
  • 3-4 віршових тексти напам’ять;
  • маску ліричних Герої, що таке текст- маска ;
  • літературні терміни „футуризм”, „неофутуризм”, ”травестія”, „гротеск”, „епатажний” та „пародійний” вірш;
  • зміст понять „деконструкція мистецтва”, „маска героя”, „гра зі словом”.

Вміти:

  • порівнювати і зіставляти поетичні тексти різних авторів;
  • обґрунтувати на основі вивчених напам’ять віршів, що Сергій Жадан і Ростислав Мельників спадкоємці Михайля Семенка (футурист) та учні „бубабістів”;
  • аналізувати вірші поетів-футуристів, використовуючи літературні терміни;
  • розуміти зміст понять „деконструкція мистецтва”, „маска героя”, „гра зі словом”, послуговуватися ними при аналізі поетичних текстів представників угрупування „Червона Фіра”
  • аналізувати тексти- маска.

Поезія молодих авторів (видавництво „Смолоскип”)
Оксана Мардус. Збірка „На білих кахлях”.
Роман Малко. Збірка „Шкіци”( з натури).
Роман Трифонов. Збірка „На кордоні імперій”.
Ольга Ляснюк. „Третє бажання” (2год)

  1. Поезія Оксани Мардус „У пальців танець бездоганний” — відгомін фольклору, голосів історії. Ігри текстів із текстами в поезіях збірки.
    „Щкіци” Романа Малка — „це книга доброї лірики” (Ростислав Семків).
    Вірші збірки „На кордоні імперій” Романа Трифонова — спалахи слів, заглибленої в життя людини.
    Книга „Третє бажання” Ольги Ляснюк (переможець Міжнародного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів „Гранослов”) — перші кроки у царині поезії. Риси постмодернізму у віршових текстах :химерне переплетення мрій і сподівань, снів і марення, краси. Огляд рубрик „Поезія” газети „Літературна Україна”, журналів „Дніпро”, „Київ”, „Вітчизна”, „Дзвін”, „Четвер” тощо. (1 год).
  2. Конкурс читців „Я знаю силу слова” (улюблена поезія молодих авторів). (1год)

Цілевизначення

Знати:

  • сучасних молодих поетів, їх мистецькі орієнтири;
  • напрями мистецьких пошуків;
  • як поєднують класичну систему віршування з модерною та постмодерною
  • жанр постмодерних поетичних текстів,текст-дзеркало;
  • як реалізують у віршових текстах творче кредо — „ абсолютний слух на традицію і на теперішній стан мови” ( Віктор Неборак).

Вміти:

  • дати характеристику поетичному доробку 2-3 молодих авторів;
  • бачити їх мистецькі орієнтири, обумовлювати цінність текстів для сучасників;
  • зробити аналіз віршованих текстів;
  • бачити, як поєднується у поетичних доробках класична та постмодерна система версифікації;
  • складати власні віршовані тексти;
  • дискутувати про сучасну молоду поезію, відстоювати власну думку.

Василь Слапчук. Збірка „Мовчання, адресоване мені” (3 год)

  1. Життєвий і творчий подвиг письменника. Збірка-трикнижжя „Мовчання, адресоване мені”. Осмислення стану людської душі в поезіях у прозі „Осінній щоденник”.
    Образ жінки як символу кохання і натхнення у віршах. Метафізичне осягнення таємниці жінки. Образи-символи. Домінанта метафори. Онтологічне та метафізичне „Я" (1 год).
  2. Складання проекту літературно-музичної композиції „Поезія — це завжди неповторність” (1 год).
  3. Презентація проекту на засіданні літературної світлиці (1 год).

Цілевизначення

Знати:

  • життєвий і творчий подвиг поета-афганця;
  • назви 2-3 поетичних збірок, напам’ять 2-3 поезії;
  • асоціативні образи-символи (дощ, коси, осінь, квіти, сніг, годинникові стрілки, птахи, метелики...);
  • домінантну роль метафори;
  • онтологічне та метафізичне „Я” в поезіях.

Вміти:

  • звернутися у складній ситуації до життєвого прикладу Василя Слапчука;
  • прочитати виразно напам’ять 2-3 вірші;
  • знаходити у текстах асоціативні образи-символи;
  • визначати домінантну роль метафори, послуговуватись нею під час аналізу віршів;
  • при аналізі текстів використовувати філософські вчення про буття, про світ (метафізичне).


1. Повторення і систематизація вивченого (1 год).
2. Тематичне оцінювання (1 год).

нагору

 

ПРОГРАМА
11 (12) клас
УКРАЇНСЬКА ПОСТМОДЕРНА ПРОЗА (34 ГОДИНИ)

Вступ (3 год)
Сучасний літературно - мистецький процес в українській літературі (кінець ХХ — початок ХХІ століття).
Огляд публікацій журналів „Сучасність”, „Слово і час”, „Київ”, „Дзвін”, „Четвер” тощо, газети „Літературна Україна” (1 год).

Повторення вивченого в 10 (11) класі

  1. Причини виникнення мистецтва постмодернізму, його філософські засади. Представники світової та української літератури (1 год)
  2. Особливості прочитання постмодерних поетичних творів представників різних літературних угрупувань та об’єднань. Національна своєрідність поетичних та прозових текстів літературного угрупування „Бу-Ба-Бу” (1 год)

Цілевизначення

Знати:

  • історичні передумови, які вплинули на зміни характеру розвитку літературного процесу;
  • типи дискурсів у сучасній українській літературі, їх особливості;
  • причини виникнення постмодернізму;
  • значення термінів: дискус пост структуралізм,, постмодернізм, модернізм, неомодернізм, деконструкція , онтологія, гносеологія, концепція;
  • філософські концепції, їх роль у становленні та поширенні постмодернізму;
  • національну своєрідність творів мистецтв постмодернізму;
  • особливості українського постмодернізму;
  • літературні угрупування та об’єднання українських письменників, їх лідерів.

Вміти:

  • характеризувати історичні передумови;
  • зміни характеру розвитку літературного процесу;
  • визначати особливості модерного, неомодерного, заповідально-селянського та постмодерного дискурсів;
  • послуговуватися при характеристиці постмодернізму філософськими концепціями Мішеля Фуко, Жака Дерріда, Ролана Барта, Юлії Крістєвої, Мерло Понті, Мартіна Гайдегера тощо та літературознавців Тамари Гундорової, оломії Павличко, С.Квіта;
  • осмислити матеріал теми і визначати національну своєрідність постмодерністського твору;
  • давати правильну оцінку літературній дискусії між молодшим та старшим поколіннями — представниками різних літературних об’єднань та угрупуван;ь
  • оперувати значенням термінів: постмодернізм, дискурс, онтологія, концепція, гносеологія.

УКРАЇНСЬКА ПОСТМОДЕРНА ПРОЗА (31 година)

Віктор Неборак „Введення у Бу-Ба-Бу” — „суб’єктивний хронопис агонії в Україні другого тисячоліття” (1 год)
Юрій Андрухович. Романи „Рекреації”, „Московіада”, „Перверзія”(11год)

  1. Життєвий і творчий шлях Юрія Андруховича. Цикл армійських оповідань „Зліва, де серце”. Художній фільм „Кисневий голод”. Есе. Цикл „Конферанси”. Праісторичне оповідання „Самійло з Немирова, прекрасний розбишака”— проблема людини, яка живе в країні, позбавленій власної державності, історії, юриспруденції (1 год).
  2. Роман „Рекреації”. Смисл назви твору. Орієнтації на концепцію середньовічної „карнавальної культури й амбівалентності”. Бахтінський принцип „багатоголосся” побудови. Використання прийомів розповіді української вертепної драми. Сюжетна канва роману (1 год).
  3. Свято Воскресаючого Духа. Проект і програма свята.Роль путчу у програмі його. Промовистість і значущість прізвищ присутніх на карнавальному дійстві.
    Мотив карнавального коронування й декоронування Великого Поета, навмисне знесення його з п’єдесталу Пророка і Вождя (1 год)
  4. Літературні алюзії у „Рекреаціях”, їх доречність і актуальність. Роль вірша Андруховича, прочитаного Мартофляком.
    Використання мови різних стилів. Роль картонної таблички з іншомовним написом. Оцінка роману критикою (1 год).
  5. Роман „Московіада”. Мозаїко - карнавальна композиція, моно-міфологічна схема розгортання сюжету. Один день перебування українського поета Отто фон Ф. У Москві;екстремальні, незвичайні фантастичні пригоди, здіймання до небес і сходження в пекло. Здатність Отто пройти „крізь вогонь, воду і мідні труби” (Олександр Бойко) (1 год).
  6. Образна палітра; колоритні постаті. Оповідач — текст — читач. Ремінісценції, інтертекстуальні перегуки. Химерне поєднання і переплетення стилів. Ознаки жанру меніппеї. (1 год).
  7. Глобальні проблеми у творі. Антитоталітарний підтекст роману. Реконструкція символів імперії у текстах ”Мосоквіади”. Роль власних поетичних текстів із циклу „Листи в Україну”. Перегук з підтекстами романів зарубіжних авторів (Ежен Йонеско, Тадеуш Конвіцький). Мовна палітра твору. (1 год).
  8. Роман „Перверзія”. Неоднозначне значення назви твору. (perversus — перекручений, фальшивий, неправдивий).
    Венеціанські пригоди Станіслава Перфецького. Версії автора — „видавця” („роман для підлітків”). Безліч версій прочитання (автор-текст- світ-читач) (1 год).
  9. Перфецький — герой справжній чи примарний — маска. Версії щодо існування героя ( доповідь Перфецького). Роман у романі — опера - буф „Орфей у Венеції”, її роль у тексті „Перверзії”. Символічний образ риби. „Справжнім героєм роману є література” (Оля Гнатюк). Оцінка твору критикою. (1 год).
  10. Практичне заняття (робота в групах) „Мова романів Юрія Андруховича”, ілюстрування окремих фрагментів (група художників) (1 год).

Цілевизначення

Знати:

  • стильові ознаки, притаманні постмодернізму;
  • особливості української постмодерної літератури;
  • основні віхи із життя письменника Юрія Андруховича;
  • назви романів, їх підтексти;
  • методику читання — автор - текст – читач;
  • ознаки жанру меніппеї;
  • оптимальний обсяг понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу прозових текстів письменника-модерніста (алюзії, колажність, імпровізація, гра з текстом, Роман в романі, амбівалентність, абсурд, епатаж, контамінація, „потік свідомості”, ”карнавальний постмодерн” тощо);
  • особливості мови текстів;
  • оцінку романів критикою.

Вміти:

  • визначати основні ознаки мистецтва постмодернізму;
  • вирізняти особливості української постмодерної літератури;
  • відтворювати основні віхи з життя письменника;
  • послуговуватися читаням постмодерних творів автор – текст – читач;
  • характеризувати жанр роману - мініппеї;
  • користуватися поняттями і термінами при аналізі постмодерних текстів;
  • стверджувати чи заперечувати оцінку критиків щодо прозових текстів Юрія Андруховича;
  • оцінювати мовну палітру прози автора.

Олександр Ірванець. Збірка прози „Очамимря”, оповідання „Львівська брама”. (4год)

  1. Життєвий шлях письменника — поета, прозаїка, драматурга.
    „Львівська брама” — химерна інтерпретація політичної ситуації в країні. Доля української ідеї. Гра з текстом — автор - текст- читач. Дійові особи. Роль художнього обрамлення. Мова оповідання (1год).
  2. Мовна палітра прози Олександра Ірванця та Юрія Андруховича (практикум) (1год).
  3. Особливості постмодерністських текстів Олександра Ірванця, Юрія Андруховича та Віктора Неборака (повторення та систематизація вивченого) (1год).
  4. Оцінювання навчальних досягнень. (1 год).

Цілевизначення
Знати:

  • факти з біографії письменника;
  • життєве кредо;
  • назви поетичних та прозових збірок, драматичних творів;
  • чим близька проза до поезій;
  • особливості текстів й індивідуального стилю письменника;
  • ознаки постмодерністського дискурсу.

Вміти:

  • аналізувати прозові твори за основними ознаками постмодернізму ;
  • бачити їх актуальність;
  • дати оцінку прочитаному творові;
  • уміти читати постмодерні тексти (читач-автор, гра з читачем);
  • створювати свій текст;
  • давати власну оцінку сучасній політичній ситуації в країні.

Євген Пашковський. Романи „Безодня”, „Щоденний жезл”, стаття „Література як злочин” (2 год)

  1. Євген Пашковський — прозаїк, есеїст, лідер асоціації „Нова література”. Життєвий і творчий шлях письменника. Романи „Свято”, „Вовча зграя”, „Осінь для ангела”, стаття „Література як злочин”. Погляд на Спілку письменників України.
    Оповідання „Закрита палата” — основа роману „Безодня”. „Навала” образів. Зневіра і розпач героїв. Використання „потоку свідомості”, вражень (1 год).
  2. Роман-есей „Щоденний жезл”. Своєрідне зображення „імперії зла” — „мішанини народів і вір...,пекла життя і пекла в людських душах”. Поєднання „потоку свідомості” з християнською традицією і біблійністю. Мовностилістичні особливості текстів. Критика про твори Євгена Пашковського (1 год).

Цілевизначення

Знати:

  • життєвий шлях письменника;
  • основні положення статті „Література як злочин”.
  • назви 2-3 творів;
  • манеру письма;
  • що означає „феномен Пашковського”;
  • зміст поняття „потік свідомості”;
  • проблеми порушені у романі „Щоденний жезл”;
  • чому автор „повертається додому”;
  • оцінку творів критикою.

Вміти:

  • розповісти про автора;
  • назвати основні положення статті „Література як злочин”;
  • висловлювати свою думку щодо порушених у статті проблем;
  • аналізувати індивідуальний стиль автора;
  • обґрунтувати, що означає „феномен Пашковського”(використати тексти творів „Закрита палата”, роман-есей „Щоденний жезл”:
  • довести, який тип героїв у галицьких митців та представників житомирської школи, що їх єднає, чим відрізняються (Юрій Андрухович, Євген Пашковський).

 

В’ячеслав Медвідь. Роман „Льох”.(1год)
Шлях у літературу. Умовний поділ творчого доробку на два періоди. Романи „Льох”, „Кров на соломі”, літературні мемуари „Життя і Правда”, мала проза, філософська есеїстка.
Віддзеркалення епохи з її болями і мукою в романі „Кров на соломі”;розуміння обов’язку митця— „не хизуватися своїми писаннями перед шалом збуреної цивілізації...,повертати речам і поняттям їх справжні назви і сенс” (В’ячеслав Медвідь).
Роман „Льох” — „один із знакових серед творів нової генерації” (Василь Габор). Проникнення у внутрішній світ людини. Містечкові хлопці, Тонька-буфетниця, символічний образ льоху. Використання поліської говірки.
Переклади прози В’ячеслава Медвідя російською мовою

Цілевизначення

Знати:

  • життєвий шлях письменника;
  • назви 2-3 творів, їх проблематику;
  • мовні особливості;
  • оцінку роману ”Льох” критикою;
  • що єднає автора з новою генерацією письменників;
  • у чому новаторство та оригінальність творів В’ячеслава Медвідя.

Вміти:

  • відтворити найважливіші етапи життєвого шляху письменника;
  • дати оцінку його романам;
  • аналізувати основні ознаки постмодернізму;
  • назвати ознаки творчої манери письменника, які єднають його з новою генерацією українських митців;
  • обґрунтовувати доцільність використання поліської говірки у твора
  • визначати національну екзистенцію автора..

 

Галина Пагутяк. Повість „ Захід сонця в Урожі”(2год).

1. Життєвий шлях Галина Пагутяк. Літературний портрет: романи „Філософський камінь”, „Компроміс”, „Книга снів і пробуджень”, „Смітник Господа нашого”; повісті „Діти”, „Повість про Марію і Магдалину”, „Лялечка і Мацько”, „Гірчичне зерно”, ”Записки Білого Пташка”— розкриття світу очима дитини; мала проза (кожне оповідання — метафора); цикл поезій „Молитви” (1 год).
2. Повість „Захід сонця в Урожі”. Архетоніка повісті. Сон і реальне у творі. Багато вимірність образів Жінки і Чоловіка. Фантастично-символічна манера письма. (1 год).

Цілевизначення

Знати:

  • найбільш вагомі епізоди з життя Галини Пагутяк;
  • літературний доробок авторки;
  • особливості архітоніки повісті „Захід сонця в Урожі”;
  • роль сну і реального у творі;
  • засоби творення образів Жінки і Чоловіка;
  • фантастично-символічну манеру письма (кожне оповідання — метафора);
  • пошуки духовних цінностей у нових вимірах.

Вміти:

  • назвати важливі епізоди з життя письменниці, 2-3 прозові твори;
  • характеризувати особливості архітоніки повісті „Захід сонця в Урожі”;
  • довести, яку роль відіграють сон і реальне у текст, метафора -сну;
  • обґрунтувати багато вимірність образів Жінки та Чоловіка;
  • знаходити духовні цінності у нових вимірах;
  • обґрунтувати особливості фантастично-символічної системи письма.

 

Тарас Прохасько. Збірка „Лексикон таємних знань”(4год)

  1. Тарас Прохасько — один із наймолодших представників „станіславського феномену”. Збірка „Лексикон таємних знань”. Нові теми і нові контексти оповідань. Щоденникові записи „Спалахи літа”; філософський трактат „Некрополь”; „Довкола озера” — потік галюцинацій хворого Северина. (1 год).
  2. Оповідання „Від чуття при сутності”. Відсутність тематичної домінанти. Роль образу-персонажа Памви, його „дорога до обрію”.
    Тоніка розповіді в оповіданнях Тараса Прохаська. Містичність прози. Актуальність проблем, порушених в оповіданнях збірки „Лексикон таємних знань”. (1 год).
  3. Мова текстів („У семантиці його прозової мови пульсує енергія вигасання як запорука відродження” (Микола Жулинський) — практичне заняття (1 год).
  4. Практичне заняття: захист наукового дослідження „Особливості техніки розповіді та мови в творах Юрія Андруховича („Московіада”) та в оповіданнях Тараса Прохаська (збірка „Лексикон таємних знань”) (1год).

Цілевизначення

Знати:

  • найвагоміші епізоди з життя письменника; назви 2-3 оповідань збірки „Лексикон...”;
  • у чому актуальність оповідань;
  • особливості тоніки розповіді в оповіданні „Від чуття при сутності”;
  • характеристику Памви;
  • що символізує „дорога до обрію”;
  • у чому своєрідність представників „станіславського феномену”.

Вміти:

  • на основі змісту визначити, що хотів висловити автор читачеві;
  • дати характеристику образів персонажів (оповідання „Від чуття при сутності”);
  • визначити роль кольорової гами, світла і тіні в тексті;
  • особливості мови;
  • порівнювати прозу наймолодшого представника „станіславського феномену” з текстами прози патріарха постмодернізму Юрія Андруховича;
  • висловити власні думки щодо прочитаного.

Оксана Забужко. Роман „Польові дослідження з українського сексу” (оглядово). Збірка прози „Сестро, сестро”(3год)

  1. Життєвий шлях письменниці. Проза, поезія, дослідницькі студії та есеїстка.
    Роман „Польові дослідження з українського сексу” — „драматична і захоплююча історія боротьби за право бути жінкою, бути вільною особистістю у вільній країні...”, перший український роман, що здобув визнання за межами України.
    Зарубіжна та українська критика „Про польові дослідження...” („Хай буде соромно тому, хто погано про це подумає” (автор).
    Фемінізм у зарубіжній та українській літературі. (1год).
  2. Збірка прози „Сестро, сестро” — книжка-самоантологія. Оповідання „Сестро, сестро”, особливості жанру твору. Тема, проблематика. Узагальнення життя через призму дитячої і сформованої жіночої свідомості. Образ „кагебіста”. Роль мови для характеристики персонажа. Інші оповідання збірки „Сестро, сестро" (1 год).
  3. Тематичне оцінювання. Творчість Олександра Ірванця, Євгена Пашковського, В’ячеслава Медвідя, Галини Пагутяк, Тараса Прохаська, Оксани Забужко (1 год).

Цілевизначення

Знати:

  • про життя і творчість Оксани Забужко;
  • назви прозових творів та есеїстки;
  • оцінку роману „Польові дослідження...” українською та зарубіжною критикою;
  • думки автора про сенсаційний роман;
  • 2-3 назви „жіночих творів” в українській та зарубіжній літературі;
  • особливість жанру оповідання „Сестро, сестро”;
  • особливості мови твору.

Вміти:

  • дискутувати з літературними критиками та своїми ровесниками щодо оцінки роману „Польові дослідження...”;
  • дати оцінку новій збірці письменниці, довести її актуальність;
  • довести слушність слів — „Заговори, щоб я тебе побачив” ( мова „кагебіста”);
  • обґрунтовувати свою думку щодо жанру творів збірки „Сестро, сестро”.

 

Любов Пономаренко. Книга прози „Тільки світу: Повісті. Оповідання”.
Шлях у літературу. Повість”Срібний човен”. Поєднання реального й містичного у творі. Уміння проникнути у внутрішній світ людини. Лаконізм розповіді. Риси імпресіонізму в новелах та оповіданнях Любові Пономаренко(1год)

Цілевизначення

Знати:

  • шлях у літературу;
  • 2-3 твори письменниці;
  • зміст термінів„містичний”,”імпресіонізм”, ”псигологізм”;

Вміти:

  • давати оцінку творам і самооцінку;
  • довести як поєднано реальне і містичне;
  • бачити внутрішній світ героїв;
  • розкрити значення термінів „містичний”, ”імпресіонізм”, ”псигологізм”, послуговуватися ними, даючи оцінку повісті
  • аналізувати постмодерні твори за основними ознаками..

 

Молоді прозаїки — лауреати видавництва „Смолоскип”.

Галина Логінова „Піщана ріка”.
Софія Андрухович „Літо Мілени”(1год)
Літературний конкурс видавництва „Смолоскип” — об’єднавчий центр молодих літераторів, які формують сьогоднішню українську літературу.
Філософська парадигма повісті Галини Логінової „Піщана ріка”. Символізм назви. Метафізичний сюжет. Персонажі твору — реальні люди і люди зі сну, їх життя у двох вимірах. Елементи соціальної сатири. Майстерність побутових сцен.
Софія Андрухович— лауреат ІІ премії видавництва „Смолоскип”(„Літо Мілени”). Порівняльний аналіз уривків із текстів.
Огляд літературно-художніх журналів „Київ”, „Четвер”, „Дніпро”, „Вітчизна” тощо, газети „Літературна Україна”

Цілевизначення
Знати:

  • інформацію про видавництво „Смолоскип”, його підтримку творчої молоді;
  • імена 5-6 лауреатів та їх твори;
  • особливості тексту повісті „Піщана ріка”;
  • чим близька до текстів постмодерністів повість „Піщана ріка” і чим відмінна від них.

Уміти:

  • довести, що „Смолоскип” — об’єднавчий центр молодих літераторів;
  • давати власну оцінку творам молодих літераторів, зокрема повісті „Піщана ріка” Галини Логінової та „Літо Мілени” Софії Андрухович;
  • обґрунтовувати роль сну в повісті „Піщана ріка”;
  • порівнювати твори молодих авторів із творами визначних прозаїків модерністів.

1. Повторення та систематизація вивченого (1 год).
2. Підсумкова тематична атестація (1 год).

нагору

 

Календарно-тематичний план
10 (11) клас (34 години)


п/п
Назва теми Загальна
кількість годин
Урок засвоєння нових знань Урок - практикум Урок повторення та узагальнення знань Урок контролю знань навичок
1.
Вступ.
6
4
1
 
1
2.
Поезія
28
15
9
2
2
3.
Юрій Андрухович
8
6
2
   
4.
Олександр Ірванець
4
2
2
   
5.
Віктор Неборак
6
2
2
1
1
6.
Оксана Забужко
1
1
     
7.
Степан Процюк
1
1
     
8.
Сергій Жадан,
Ростислав Мельників
1
1
     
9.
Поезія молодих („Смолоскип”)
2
1
1
   
10.
Василь Слапчук
3
1
2
   
11.
Повторення і систематизація вивченого
1
   
1
12.
Тематичне оцінювання
1
     
1

Календарно-тематичний план
11 (12) клас (34години)


п/п
Назва теми Загальна
кількість годин

Урок засвоєння нових знань Урок - практикум Урок повторення та узагальнення знань Урок контролю знань навичок
1.
Вступ.
3
1
 
2
 
2.
Проза
31
22
4
2
3
3.
Віктор Неборак
1
1
     
4.
Юрій Андрухович
10
9
1
   
5.
Олександр Ірванець
4
1
1
1
1
6.
Євген Пашковський
2
2
     
7.
В’ячеслав Медвідь
1
1
     
8.
Галина Пагутяк
2
2
     
9.
Тарас Прохасько
4
2
2
   
10.
Оксана Забужко
3
2
   
1
11.
Любов Пономаренко
1
1
     
12.
Молоді прозаїки („Смолоскип”)
1
1
     
13.
Повторення і систематизація вивченого
  1
   
  1
 
14.
Тематичне оцінювання
1
     
1

нагору

Тематика завдань для самостійної та практичної роботи

Випереджувальні завдання Мистецький контекст
Міжпредметні зв’язки
1 2 3
Реферати
1.
„Філософсько-естетичні засади модернізму та постмодернізму”. Літературознавство. Філософія
2.
„Літературне угрупування „Бу-БА-БУ” (Використати книгу Віктора Неборака „Введення у Бу-Ба-Бу”, серія „Вибрана українська есеїстка”.– Львів: ЛА Піраміда. 2003.-216с.).
3.
„Сергій Якутович –художник ілюстратор романів Юрія Андруховича „Московіана” та „Рекреації”. Образотворче мистецтво
4.
„Графік Георгій Нарбут.”
5.
„Поезія Юрія Андруховича та українська рок-музика” („Мертвий півень”, соліст М.Барбара; „Плач Єремії”, соліст Т.Чубай; „Пікардійська терція” ) . Музика
6.
„Творчі доробки сучасних молодих поетів” (на основі публікацій у часописах „Вітчизна”, „Дзвін”, „Дніпро”, „Київ”, „Четвер”, газети „Літературна Україна” тощо).
Повідомлення
1.
„Теоретик постмодернізму Умберто Еко. Роман „Ім’я троянди”. Зарубіжна література
2.
„Лірика Йосипа Бродського”. Зарубіжна література
3.
„Патрік Зюскінд”. Оповідання „Запахи”. Зарубіжна література
4.
„Абсурд у творчості французького драматурга Ежена Йонеско” Зарубіжна література
5.
„Нью-Йоркська група поетів. Поетичний світ Емми Андієвської” Українська література діаспори
6.
„Фемінізм у зарубіжній та українській літературі” Зарубіжна література
7.
„Мистецький доробок художників Сергія Пояркова, Івана Марчука, Ольги Лопати” Образотворче мистецтво
Дослідницько-пошукова робота
1.
„Йосифа Кун – черниця й поетеса.” Культурологія
2.
„Особливості версифікації збірки „Екзотичні птахи і рослини” Ю.Андруховича”  
3.
Особливості техніки розповіді в творах Юрія Андруховича і Тараса Прохаська  
4.
„Особливості жанру роману в класичній українській літературі та романів Юрія Андруховича”  
5.
„Антитоталітарний підтекст романів Юрія Андруховича („Московіада” та французького Ежена Йонеса (за вибором учнів)  

нагору

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нам про це.

Програма  спецкурсу „Українська постмодерна література” 10-11 (11-12) класи
ЖахливоПоганоЗадовільноДобреСупер Рейтинг:  / 77

Коментарі
Христина
Новачок


повідомлень:1
Написано Христина 2007-12-17 02:14:59
Я закінчила школу минулого року. Зараз навчаюся на факультеті журналістики. На цей сайт потрапила, готуючись до "Теорії літератури". Природжена цікавість не дала бути байдужою. Скажу чесно, дуже заздрю тим, хто вивчає чи просто має шанс вичати в школі такий спецкурс. Уявляю, яким корисним він може бути для зацікавлених учнів. 
Можливо навчальа програма і потребує деякого допрацювання - але в загальному все супер! Я навіть не бачу перешкоди у важкодоступності української літератури - взаємодія учнів та педагогів могла би подолати цю проблему. Крім того така література, та й література загалом, сьогодні в Україні потребує популяризації. Я думаю, що зовнішні проблеми - це не перешкода, адже все ПОВИННО прийти в процесі праці.

Можливість додати коментар доступна зареєстрованим користувачам.
Будь ласка, увійдіть на сайт під своїм логіном або зареєструйтесь.
< Попередня   Наступна >

 

Вiдкриємо разом наш "Острiв знань"!
e-mail: admin@ostriv.in.ua